Мені є чим пишатися, Україно!

 

Не говори: в нас мова солов'їна,

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці - доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає.

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б'є.

Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми.

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людей.

Без мови - не створити нам держави,

Доріг тернистих - не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві -

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов'їна,

Бо мова - глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці - доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

                             Микола Лотоцький